Основні дати
860 р. похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією
882 р. об’єднання північних та південних руських земель Олегом
907, 911,941,944 рр. походи князів на Константинополь
988 р. запровадження християнства як державної релігії
1019-1054 рр. князювання Ярослава Мудрого в Києві
1036р. розгром печенігів князем Ярославом Мудрим
1056-1057 pp. створення Остромирового Євангелія
1097 р. Любецький з’їзд князів
1113 р. укладення «Повісті минулих літ»
1187 р. перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах
1187 р. створення «Слова о полку Ігоревім», перша згадка назви «Україна»
Закріпи у своїй пам’яті вивчені дати за допомогою MEMRISE.
Персоналії
Аскольд – (?–882) напівлегендарний київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше — лише Києва. Здобув владу можливо перед 860. У 860 році Аскольд очолив перший задокументований похід Русі на Константинополь.
Олег – (бл. 845-912) князь Київської Русі у 882—912 рр., об’єднав північні та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав вигідні для Русі договори з Візантією, які надавали пільги руським купцям і послам
Ігор – (879–945) князь Київської Русі у 912—945 рр., підкорив деревлян і уличів, зміцнив владу київського князя, здійснив походи на Візантію 941, 944 р. і уклав нову торговельну угоду, загинув під час повторного збирання данини з деревлян
Ольга – (бл. 890–869) княгиня Київської Русі у 945—964 рр., підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки) і місця зберігання (погости), підтримувала дипломатичні зв’язки з Візантією та Німеччиною
Святослав – (бл. 935–972) Князь Київської Русі у 964—972 рр., розширив територію Київської держави далеко на Схід, заклав принцип управління державою одноосібним монархом, розгромив Хозарський каганат і Волзьку Булгарію, здійснив два походи на Дунайську Болгарію, загинув у бою з печенігами біля Дніпрових порогів
Володимир Великий – (958?–1015) князь Київської Русі у 980—1015 рр., завершив об’єднання руських земель, запровадив християнство як державну релігію 988 р., збудував систему укріплень для захисту кордонів від печенігів, налагодив відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією, Римом, започаткував політику «шлюбної дипломатії»
Ярослав Мудрий – (983?–1054) князь Київської Русі у 1019—1054 рр., розширив кордони Київської Русі на Заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв утвердженню християнства, установив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією тощо
Володимир Мономах – (1053–1125) князь Київської Русі у 1113—1125 рр., тимчасово об’єднав під своєю владою більшу частину Київської держави, відновив одноосібну монархію, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі, здійснив переможні походи проти половців, установив династичні зв’язки з Англією, Швецією, Угорщиною
Ярослав Осмомисл – (1130–1187) галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке князівство досягло найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи, воював з половцями, підтримував дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Візантією та ін.
Нестор – (бл. 1055 – бл. 1113) Ченець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець Київської Русі, автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися за єдність руських земель.
Іларіон – (?–1088) Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин (українець) Іларіон уславився також як оратор і письменник, був причислений до лику Святих. Автор твору «Слово про закон і благодать».
Алімпій – (? — 1114) Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. З 1083 р. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р.
Закріпи у своїй пам’яті вивчені персоналії за допомогою MEMRISE.
Поняття і терміни
Племінний союз – територіальне й політичне об’єднання кількох сусідніх племен.
Князь – вождь племені, з появою держави — її правитель.
Полюддя – форма збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення.
Язичництво – релігійні вірування у багатьох богів, обожнювання сил природи, тварині рослин, людиноподібних істот (русалок, берегинь та ін.).
Християнство – світова релігія, в основі якої — визнання ісуса христа посланником бога, сином божим, віра в трійцю (єдиного бога у трьох особах) та снування потойбічного світу.
Шлюбна дипломатія – встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між. правлячими родинами.
Роздробленість – розпад київської русі на окремі удільні князівства, зміцнення їхньої самостійності.
Віче – народні збори для вирішення нагальних питань.
Вотчинне землеволодіння – спадкове земельне володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі.
Бояри – представники правлячого стану в київській русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.
Смерди – особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави.
Ізгої – особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок; були особисто вільними.
Закупи – селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику («купу»).
Ікони – живописне зображення ісуса христа, діви марії, ангелів, святих, яке є предметом релігійного поклоніння.
Мозаїка – зображення, зроблене з окремих непрозорих різнокольорових шматочків скла (смальти), щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі.
Фреска – картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці.
Книжкова мініатюра – невеличкий кольоровий малюнок у рукописній книзі.
Билини – пам’ятки давньоруської усної творчості, у яких розповідалося про боротьбу русі з ворогами.
Літопис – хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником.
Закріпи у своїй пам’яті вивчені поняття та терміни за допомогою MEMRISE.
Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва
Архітектура
-
Софійський собор у Києві. Перша половина XI ст. Сучасний вигляд.
-
Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
-
Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073-1078.
-
Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113. Сучасний вигляд.
-
П’ятницька церква в Чернігові. Кінець XII – початок XIII ст.
Образотворче мистецтво
-
Вишгородська ікона Богородиці.
-
Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими.
-
Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст.
-
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057
-
Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073.
Закріпи у своїй пам’яті вивчені поняття та терміни за допомогою MEMRISE.