Факти

Історія висвітлює минуле людства з метою розуміння сьогодення та перспективи розвитку.

Історія України як наука вивчає процес розвитку українського народу (а також історію його предків, інших племен і народів на нашій території) на основних землях поселення від найдавніших часів до сучасності.

Наукова історія у своїх висновках та відтворенні перебігу подій спирається на історичні джерела.

Історичні джерела — це пам’ятки минулого, що дають історикам факти, на яких базуються історичні знання.

Основними типами історичних джерел є такі:

1) речові джерела — пам’ятки матеріальної культури;

2) писемні джерела — матеріальні носії письмової інформації, що безпосередньо відображають певні сторони діяльності людей;

3) етнографічні джерела — дані про культуру, звичаї, побут народів;

4) лінгвістичні джерела — дані з розвитку мови;

5) усні джерела — билини, думи, міфи, легенди.

Писемні джерела поділяють на оповідні (літописи, мемуари, листи, щоденники, Літературні твори) та актові (документи різних установ, офіційних осіб, договори, укази, накази, протоколи, стенограми).

Після проголошення незалежної України настав новий етап розвитку української історичної науки. Зникли схематизм і упередженість у дослідженнях, які були властиві попередній, тоталітарній добі. По-новому почала розглядатися загальна концепція історії світу (не як боротьба двох політичних систем: капіталізму і соціалізму), об’єктивно почала оцінюватись діяльність багатьох визначних історичних діячів України.

Історію України ми поділяємо на такі основні періоди:

1) Стародавня історія (приблизно 1 млн. років до н. е. — 882 р.) — від появи людини на території України до утворення держави східних слов’ян Київської Русі.

2) Середньовічна історія України (882-1647 рр.) — існування Київської, Галицько-Волинської, Литовсько-Руської держав.

3) Нова історія України (1648-1914 рр.) — перебування України у складі Речі Посполитої, Московської (Російської’), Австрійської (Австро-Угорської) держав, козаччина та Гетьманщина.

4) Новітня історія України (з 1914 р.) — українська національна революція, перебування у складі СРСР, інших державах, незалежна Україна.

Поняття і терміни

Історія — наука, що вивчає розвиток людського суспільства та його закономірності

Хронологія — 1) послідовність певних подій у часі, 2) допоміжна історична дисципліна, що встановлює точні дати подій, джерел та вивчає стародавні системи літочислення та календарі.

Історичні джерела — все, що було створено людським суспільством і дійшло до нас у вигляді предметів матеріальної культури, пам’ятників писемності, світогляду, моралі, звичаїв, мови.

Археологія —  наука, що досліджує речові (матеріальні) пам’ятки та реконструює за ними стародавню історію людства.

Цивілізація — стадія розвитку людського суспільства, наступна після первісності, за якої виникають міста, писемність, нерівність між людьми та держава.

Закріплення знань

Закріпи у своїй пам’яті вивчене за допомогою MEMRISE.

Перевір свої знання

Share This