Тема 3. Київська держава

Князь — вождь племені, з появою держави — її правитель.

Полюддя — форма збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення.

Язичництво — релігійні вірування у багатьох богів, обожнювання сил природи, тварині рослин, людиноподібних істот (русалок, берегинь та ін.).

Християнство — світова релігія, в основі якої — визнання ісуса христа посланником бога, сином божим, віра в трійцю (єдиного бога у трьох особах) та снування потойбічного світу.

Шлюбна дипломатія — встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між. правлячими родинами.

Роздробленість — розпад київської русі на окремі удільні князівства, зміцнення їхньої самостійності.

Віче — народні збори для вирішення нагальних питань.

Вотчинне землеволодіння — спадкове земельне володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі.

Бояри — представники правлячого стану в київській русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Смерди — особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави.

Ізгої — особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок; були особисто вільними.

Закупи — селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику («купу»).

Ікони — живописне зображення ісуса христа, діви марії, ангелів, святих, яке є предметом релігійного поклоніння.

Мозаїка — зображення, зроблене з окремих непрозорих різнокольорових шматочків скла (смальти), щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі.

Фреска — картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці.

Книжкова мініатюра — невеличкий кольоровий малюнок у рукописній книзі.

Билини — пам’ятки давньоруської усної творчості, у яких розповідалося про боротьбу русі з ворогами.

Літопис — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником.

Закріпи у своїй пам’яті вивчені поняття та терміни за допомогою MEMRISE.

Олег — (бл. 845-912)  князь Київської Русі у 882—912 рр., об’єднав північні та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав вигідні для Русі договори з Візантією, які надавали пільги руським купцям і послам

Ігор — (879–945) князь Київської Русі у 912—945 рр., підкорив деревлян і уличів, зміцнив владу київського князя, здійснив походи на Візантію 941, 944 р. і уклав нову торговельну угоду, загинув під час повторного збирання данини з деревлян

Ольга — (бл. 890–869) княгиня Київської Русі у 945—964 рр., підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки) і місця зберігання (погости), підтримувала дипломатичні зв’язки з Візантією та Німеччиною

Святослав — (бл. 935–972) Князь Київської Русі у 964—972 рр., розширив територію Київської держави далеко на Схід, заклав принцип управління державою одноосібним монархом, розгромив Хозарський каганат і Волзьку Булгарію, здійснив два походи на Дунайську Болгарію, загинув у бою з печенігами біля Дніпрових порогів

Володимир Великий — (958?–1015) князь Київської Русі у 980—1015 рр., завершив об’єднання руських земель, запровадив християнство як державну релігію 988 р., збудував систему укріплень для захисту кордонів від печенігів, налагодив відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією, Римом, започаткував політику «шлюбної дипломатії»
Ярослав Мудрий — (983?–1054) князь Київської Русі у 1019—1054 рр., розширив кордони Київської Русі на Заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв утвердженню християнства, установив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією тощо

Володимир Мономах — (1053–1125) князь Київської Русі у 1113—1125 рр., тимчасово об’єднав під своєю владою більшу частину Київської держави, відновив одноосібну монархію, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі, здійснив переможні походи проти половців, установив династичні зв’язки з Англією, Швецією, Угорщиною

Ярослав Осмомисл — (1130–1187) галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке князівство досягло найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи, воював з половцями, підтримував дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Візантією та ін.

Нестор — (бл. 1055 – бл. 1113) Ченець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець Київської Русі, автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися за єдність руських земель.

Іларіон — (?–1088) Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин (українець) Іларіон уславився також як оратор і письменник, був причислений до лику Святих. Автор твору «Слово про закон і благодать».

Алімпій — (? — 1114) Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. З 1083 р. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р.

Закріпи у своїй пам’яті вивчені персоналії за допомогою MEMRISE.

1. Архітектура

   7. Софійський собор у Києві. Перша половина XI ст. Сучасний вигляд.

   8. Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.

   9. Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073-1078.

   10. Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113. Сучасний вигляд.

   11. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець XII – початок XIII ст.

   Образотворче мистецтво

   12. Вишгородська ікона Богородиці.

   13. Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими.

   14. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст.

   15. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057

   16. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073.

   Закріпи у своїй пам’яті вивчені поняття та терміни за допомогою MEMRISE.