Тема 17. Культура України в другій половині XIX - на початку ХХ ст.

Основні дати

1865 р. відкриття Новоросійського університету

1875 р. відкриття Чернівецького університету

Персоналії

Сергій Васильківський (1854–1917) Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України, розвивав у творчості тему історії українського козацтва. Виконав для Полтавського земства ряд великих історичних панно.

Данило Заболотний (1866–1929) Український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР (1928–1929); засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві; опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню інфекційних хвороб — чуми, холери тощо. Його наукові висновки базувались на багатющому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями.

Марія Заньковецька (1854–1934) Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кропивницький), де вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.

Ілля Мечников (1845—1916) Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук, лауреат Нобелівської премії, один із засновників другої в світі бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюваннями.

Агатангел Кримський (1871—1942) Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.

Леся Українка (1871—1913) українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

Іван Карпенко-Карий (1845—1907) Український драматург, актор, режисер, автор п’єс «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн», «Сто тисяч».

Марко Кропивницький (1840—1910) Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю». З його ім’ям пов’язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Микола Лисенко (1842—1912) Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Микола Пимоненко (1862—1912) Український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, автор картин «Ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс».

Микола Садовський (1856 – 1933) Український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.

Соломія Крушельницька (1872—1952) Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .

Дмитро Яворницький (1855—1940) Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».

Микола Терещенко (1886—1956) Український підприємець, політичний і громадський діяч. Депутат IV Державної думи. Надавав допомогу Київському міському музею, Київській консерваторії (1912 р.); був членом «Російського Червоного Хреста». У 1915—1917 рр. керував Київським військово-промисловим комітетом, був членом Всеросійського військово-промислового комітету. У березні-травні 1917 р. – міністр фінансів у Тимчасовому уряді Росії, у травні-жовтні 1917 р. — міністр закордонних справ.

Богдан Ханенко (1849 – 1917) — колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.

Закріпи у своїй пам’яті вивчені персоналії за допомогою MEMRISE.

Закріпи у своїй пам’яті вивчені портрети персоналій за допомогою MEMRISE.

Поняття і терміни

Меценат благодійник, покровитель літератури й мистецтва, який надає власні кошти на видання книг, зібрання колекцій рукописів, картин, скульптур, відкриття бібліотек, музеїв, навчальних закладів

Професійний театр постійний театр, у якому працювали професійні драматурги, режисери, актори.

Реалізм художній напрямок у мистецтві, що ставить завдання дати найбільш повне, правдиве відображення дійсності

Модернізм сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного мистецтва й пошуком нових форм

Закріпи у своїй пам’яті вивчені поняття та терміни за допомогою MEMRISE.

Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

Архітектура

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864-1873.
Володимирський собор у Києві. 1862-1896.
Будівля оперного театру в Одесі. 1883-1887.
Будинок з химерами в Києві. 1901-1903.
Будинок Полтавського губернського земства. 1903-1908.
Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905-1906.