- Дата проведення – 2 червня 2017 року.
- Дата оголошення результатів — 19 червня 2017 року.
- Загальна кількість зареєстрованих учасників – 182 219 осіб.
- Фактична явка на пункти тестування – 94,5% від зареєстрованих.
- Кількість завдань тесту — 60
- Максимальна кількість тестових балів – 94 бали.
- Максимальний рейтинговий бал – 200 балів.
- Час, відведений на виконання тесту — 150 хвилин.
- Пороговий бал «склав/не склав» — 27 балів.
- Відсоток учасників, які не подолали поріг «склав/не склав» — 13,45%.
Визначення тестового бала та схема оцінювання завдань тесту визначена характеристикою тесту ЗНО з історії України 2017 року. Після визначення тестового бала, результат кожного учасника, який склав тест і набрав 27 тестових балів або більше, переведений в рейтингову оцінку за шкалою від 100 до 200 балів.
Результати кожного учасника зазначені на індивідуальній інформаційній сторінці абітурієнта на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
За результатами тестування Українським центром оцінювання якості освіти оприлюднена таблиця переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього незалежного оцінювання, у рейтингову шкалу (100–200 балів).
Також, Українським центром оцінювання якості освіти оприлюднена таблиця переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього незалежного оцінювання, у шкалу 1-12 балів.
Таблиці переведення тестових балів у рейтингову шкалу 100-200 балів та шкалу 1-12 балів
Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України проводилося 02 червня 2017 року.
У ньому взяли участь 172 190 осіб (94,5 % від загальної кількості зареєстрованих).
На виконання завдань сертифікаційної роботи з історії України було відведено 150
хвилин.
Завдання для сертифікаційної роботи розроблено відповідно до Програми
зовнішнього незалежного оцінювання з історії України для осіб, які бажають здобувати
вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України від 03 жовтня 2016 року № 77.
Аналіз результатів виконання завдань сертифікаційної роботи з історії України
свідчить, що в значної кількості учасників зовнішнього незалежного оцінювання з
історії України (більше ніж 50 %) наявні лише фрагментарні знання історичних дат,
понять, процесів.
Як і в попередні роки, для значної групи абітурієнтів складність викликають
завдання, пов’язані з поняттями, історичною картою та іншими історичними
джерелами, а також ті, що перевіряють знання причиново-наслідкових зв’язків. Як і
раніше, спрацьовує стереотипне мислення, коли перевага віддається відповіді з
відомими учасникам тестування датами, поняттями, термінами, іменами без аналізу
самого завдання.
Значні труднощі виникають у багатьох учасників під час візуального
розпізнавання пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва та історичних
персоналій (близько 50 %), хоча їх перелік наведений у Програмі ЗНО з історії
України. У більшості абітурієнтів не сформовані базові вміння встановлювати
причиново-наслідкові зв’язки, працювати з історичними документами різного змісту,
а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною
епохою (із завданням 20 не впоралося 43,3 % тестованих), аналізувати зміст
фрагмента історичного документа (із завданням 4 впоралося лише 20 % абітурієнтів),
характеризувати діяльність видатних історичних постатей (із завданням 20 не
впоралося 65 % учасників). Учасники зовнішнього незалежного оцінювання мали
проблеми щодо правильної локалізації історико-географічних об’єктів та історичних
фактів (подій, явищ, процесів) на карті (завдання 5, 13, 31 виконало близько 50 %).
Варто наголосити, що завдання, які містять карикатури та пропагандистські плакати,
виконують тестовані з високим рівнем сформованості історичних компетентностей.
На середньому рівні в абітурієнтів сформовано вміння групувати
(класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою, конкретизувати
(відносити дати, події до відповідних історичних періодів та епох, відносити події,
ознаки подій та явища до певного історичного процесу, а також – виділяти головне
(визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи подій, явищ і процесів
минулого; найважливіші зміни, що відбулися в житті людства). Такі висновки можна
зробити, проаналізувавши статистичні показники завдань 18, 20, 28 тощо.
На достатньому рівні виконували учасники зовнішнього незалежного
оцінювання завдання на встановлення відповідності між явищами, процесами,
подіями та періодами. У традиційно складних завданнях на встановлення
послідовності хороша розподільна здатність виокремила сильних абітурієнтів
(завдання 26, 27, 57, 58).
Завдяки запровадженню кластерних завдань (завдання 6–8, 21–23) вдалося
повніше виявити рівень сформованості історичної компетентності абітурієнтів. Ці
завдання на аналіз фрагментів історичних документів успішно виконали в середньому
43,3 % учасників тестування.
